Що таке розмір одиниці розподілу і який розмір кластера встановити під час форматування носія інформації?

Чи потрібно говорити про те, що в повсякденній роботі будь-якому користувачеві доводиться стикатися з форматування жорстких дисків або знімних накопичувачів у вигляді звичайних флешок або карт пам'яті? При активації даного процесу більшість з нас на встановлений розмір одиниці розподілу, званої кластером, зазвичай уваги не звертає, залишаючи цей параметр на розсуд самої операційної системи. В принципі, такий підхід є правильним. Однак іноді буває доцільно змінювати таке значення. Для чого це потрібно і які фактори варто врахувати при виборі, далі і поговоримо. Що таке розмір кластера?

Якщо хто не знає, абсолютно на всіх накопичувачах записані на них файли зберігаються не у вигляді цілісних об'єктів, а у вигляді частин, розподілених по кластерам, які представляють собою своєрідні осередки, на які розбитий жорсткий диск або та ж флешка. У Windows-системах існує суворе правило, пов'язане з тим, що ОС при використанні (форматування) носія самостійно резервує мінімальний обсяг дискового простору для зберігання інформації. Це і є розмір одиниці розподілу.

Залежно від модифікації файлової структури і розміру тома, мінімальний розмір може складати або 512 байт, або 4 Кб. Сама ж ОС виставляє необхідний розмір виходячи з автоматичного розпізнавання таких опцій. Але їх доцільно використовувати далеко не завжди. Який вибрати розмір одиниці розподілу при форматуванні: основні критерії, що впливають на встановлення бажаних опцій

Насамперед треба чітко розуміти, що на вибір користувача істотно впливає ряд факторів, які сама операційна система може і не враховувати. Серед найбільш важливих можна відзначити наступні: бажана ФС; розміри збережених файлів; швидкість запису/читання при роботі з носієм.

В якості слідства можна виділити частоту звернення ОС до носія інформації, коли з присутніми на ньому файлами виконуються якісь дії, пов'язані з копіюванням або переміщенням інформації. Файлова система

Файлові структури, що застосовуються для різних типів накопичувачів, мають власні обмеження, а їх застосування до певних типів пристроїв строго регламентовано.

Найбільш просунутою на сьогоднішній день вважається NTFS, однак при установці деяких версій Windows зі знімних накопичувачів (флешок) її використовувати не можна.

Якщо мова йде, скажімо, про вибір розміру одиниці розподілу при форматуванні жорсткого диска до FAT32 або NTFS, перевагу краще віддати другого типу, оскільки FAT32 не підтримує роботу з сучасними HDD і SSD, що мають обсяг понад 2 Тб, і не дозволяє проводити запис файлів, розмір яких перевищує 4 Гб. Та автоматичні настройки, пропоновані самої Windows, в більшості випадків змінювати не потрібно. Те ж саме теоретично можна віднести і до флешок.

Однак іноді для карт пам'яті буває доцільно використовувати ФС ext/exFAT. Розмір файлу

Тепер давайте визначимося з одним з найважливіших параметрів, що визначають вибір розміру одиниці розподілу при форматування флешки, стосовно до файлових структур NTFS, у яких мінімальний обсяг кластера складає 4 Кб або 4096 байт.

Відразу варто загострити увагу на тому, що це саме мінімальний розмір, нижче якого виставити або використовувати значення не вийде. Тепер розглянемо найпростіший приклад. Припустимо, ви копіюєте або зберігаєте файл на флешці, в теорії має розмір 1 Кб. Він записується в один кластер і займає його цілком. Тобто фактично 3 Кб можна віднести до неврахованих втрат. А тепер уявіть собі, скільки вільно місця буде використано даремно при наявності великої кількості малих за розміром об'єктів!

Ще один приклад. Ви встановлюєте розмір одиниці розподілу на рівні 32 Кб і ставите на накопичувач текстові документи з розмірами набагато менше заданого мінімуму (наприклад, 4 Кб кожний). Все одно кожен із них займе тих же 32 Кб, а 28 Кб для кожного об'єкта просто загубляться. Надійність накопичувача в експлуатації, швидкість зчитування і часто звернення до накопичувача

Тепер підійдемо до розуміння правильності вибору мінімального розміру одиниці розподілу трохи з іншого боку. Припустимо, ви встановили занадто малий розмір кластера, але записали на накопичувач дуже великий файл (наприклад, форматів аудіо чи відео). При копіюванні або навіть при відтворенні музики або фільму система буде звертатися до пристрою, на якому знаходиться вихідний файл, частіше. У свою чергу, таке занадто часте звернення до пристрою може спровокувати його достроковий вихід з ладу. А ось при встановленні більшого значення розміру кластера частота поводження буде істотно знижена, що дозволить збільшити термін експлуатації носія інформації.

Крім того, відтворення або копіювання аудіо і відео з накопичувача, що має розмір кластера 4 Кб, буде повільніше, ніж при завданні аналогічного значення на рівні 64 Кб. Загальний підсумок і рекомендації

Таким чином, підводячи підсумок всьому вищесказаному, можна визначитися з оптимальним розміром одиниці розподілу при виконанні форматування будь-якого з відомих носіїв інформації: для жорстких дисків автоматично встановлюються параметри Windows краще не змінювати; при запису файлів малих розмірів на флешки розмір рекомендується знижувати до мінімального порогу, сумісного з розмірами самих файлів; при запису або збереження великовагових файлів значення мінімального розміру до відомої межі краще збільшувати.

А взагалі, якщо мова йде саме про знімних пристроях, спочатку визначитеся з тим, яка саме інформація на них буде записано, а тільки потім виставляйте потрібні опції.

Панькова Оксана Володимирівна

Категория: Техника