Як з "Гугл.Диска" завантажувати цілі папки або окремі файли: кілька простих способів

Сьогодні все більшою популярністю користуються хмарні сервіси зберігання інформації, які являють собою не що інше, як жорсткі диски на віддалених серверах компаній, що надають такі послуги, з певним виділеним кожному зареєстрованому користувачеві об'ємом простору для вивантаження на нього власних файлів або папок для подальшого зберігання та завантаження назад на власний комп'ютер, коли це потрібно. Одним з найбільш затребуваних є такий сервіс від корпорації Google. Далі пропонується розібратися, як викачувати з «Гугл.Диска» власноруч або автоматично завантажену на нього інформацію, використовуючи для цього декілька різних варіантів дій, які безпосередньо залежать від методу доступу до сховища. Нюанси роботи зі сховищем «Гугл.Диск»

Перш ніж приступати до опису основних методик, давайте коротко зупинимось саме на способи доступу до цього хмарного сервісу. По всій видимості, більшість користувачів, нехай навіть непідготовлених, вже здогадуються, про що йдеться.

По-перше, отримати доступ до цього сховища після реєстрації (наприклад, Gmail) будь-який користувач може через звичайний браузер, в якому потрібно всього лише поставити відповідний адресу потрібного ресурсу та пройти аутентифікацію, якщо це потрібно. У разі роботи з браузером Chrome, коли вхід і так вже виконаний, авторизація не потрібна. По-друге, точно так само просто можна встановити на власний комп'ютер, ноутбук або мобільний девайс спеціальний додаток, яке буде синхронізувати обрані об'єкти з вашим пристроєм для персонального або мережевого доступу. По-третє, можна взагалі підключити сховище в якості мережного диска і завжди мати потрібні дані під рукою без встановлення специфічного програмного забезпечення або використання веб-оглядачів. Як з «Гугл.Диска» закачувати на комп'ютер файли і папки через браузер

Мабуть, найбільш поширеним методом доступу до описуваного сховища є якраз його виклик через браузер. Тому для початку давайте розберемося, як з «Гугл.Диска» викачувати файли при такому типі доступу.

У браузері зайдіть безпосередньо на ресурс сховища після введення адреси https://drive.google.com і авторизуйтесь, якщо це необхідно. За замовчуванням в основному вікні одразу відображаються збережені там каталоги. Як з «Гугл.Диска» скачувати потрібну папку, думається, розбереться будь-який бажаючий.

Втім, просто викличте через ПКМ на обраному каталозі додаткове меню, і натисніть на пункт завантаження, після чого вкажіть бажане місце збереження об'єкта на жорсткому диску власного комп'ютера. Якщо ж розбиратися в тому, як з «Гугл.Диска» завантажувати вкладені до директорії файли, то і тут нічого складного немає.

У лівій частині вікна розгорніть «Мій диск» для відображення дерева каталогів, виділіть потрібний, праворуч вкажіть потрібний файл і виконайте повністю аналогічні дії, які були описані для завантаження директорії цілком.

Якщо вам потрібно дати посилання іншим користувачам, просто скопіюйте її, натиснувши кнопку вгорі, а потім відправте друзям, наприклад, в месенджері або в повідомленні електронної пошти. Як завантажити файли з «Гугл.Диска» при використанні програми для синхронізації

Якщо ж ви працюєте на комп'ютерному терміналі, що входить в єдину локальну мережеву структуру, коли для кожного ПК з оточення встановлена спеціальна програма для синхронізації даних, то і в цій ситуації нічого складного немає. За великим рахунком, можете скористатися звичайним «Провідником», а потім виконати копіювання потрібного каталогу або будь-якого вкладеного об'єкта стандартним способом. Що робити при підключенні «Гугл.Диска» в якості мережевого

Нарешті, давайте розберемося, як з «Гугл.Диска» викачувати файли і каталоги, якщо він підключений в якості мережевого ресурсу на одному терміналі, який в мережу не входить. В цьому випадку достатньо виконати звичайне переміщення виділених об'єктів в іншу локацію з використанням будь-якого файлового менеджера (та хоч «Провідника»). А взагалі, варто пам'ятати, що на мережевому диску файли і папки видно тільки тому, що вони синхронізовані з вашим ПК, тобто копіюванням можна навіть не займатись. Звертали ви увагу на те, що розмір системного розділу і віртуального мережевого диска абсолютно ідентичні між собою? Це означає тільки те, що на мережевому ресурсі зберігаються об'єкти, збережені на вінчестері, і просто дублюються з метою недопущення їх зникнення – тільки і всього.

Панькова Оксана Володимирівна

Категория: Техника