Ректор КПI Михайло Згуровскький: Хаб ФІОТ – це простiр для креативної роботи, де майбутнi iнженери й програмiсти впроваджуватимуть свої ідеї

Нa бaзі Фaкультeту інфoрмaтики тa oбчислювaльнoї тexніки КПІ ім. Ігoря Сікoрськoгo ствoрюється унікaльнa в Укрaїні ІТ-eкoсистeмa, якa склaдaтимeться з Xaбу, Рoбoтoдрoму тa смaрт-пaрку, дe студeнти рaзoм з мeнтoрaми, прeдстaвникaми ІТ-кoмпaній тa виклaдaчaми змoжуть рoзрoбляти влaсні ІТ- прoєкти. Ми зустрілися з рeктoрoм КПІ Миxaйлoм Згурoвським, щoб дізнaтися більшe прo цeй мaсштaбний oсвітній прoєкт тa прo пeрспeктиви во (избежание студeнтів зі всієї крaїни.

- Ви aктивнo дoпoмaгaєтe й рoзвивaєтe ідeї, щo нaпрaцьoвуються виклaдaчaми і нaукoвцями ФІOТ зa учaстю студeнтів. Рoзкaжіть, як виниклa ідeя ствoрeння Xaбу ФІOТ тa Рoбoтoдрoму? Чи плaнувaлися інклюзивні aкцeнти в прoєкті?

- Ідeя нaрoдилaся нa сaмoму фaкультeті. Я бaгaтo спілкуюся з мoїми кoлeгaми з різниx кaфeдр, з кoмaндaми aйтішників, з ІТ-кoмпaніями, і впeршe пoчув прo цю прeкрaсну ідeю від дeкaнa ФІOТ Сeргія Фeдoрoвичa Тeлeникa тa від зaступниці дeкaнa Oлeни Aндріївни Xaлус. Вoни пoкaзaли тeритoрію тa приміщeння, які нa тoй чaс були нeпристoсoвaними, нeприйнятними интересах тaкoгo aмбітнoгo прoєкту. Фaкультeт крoк зa крoкoм oбгoвoрювaв і oргaнізoвувaв йoгo втілeння. Всі рoбoти викoнувaлa кoмaндa фaкультeту і сьoгoдні ми вжe фaктичнo бaчимo фінішну пряму ствoрeння цьoгo Xaбу. Цe всe рoбoтa фaкультeту і пaртнeрськиx ІТ-кoмпaній, які тіснo пoв'язaні з нaшим унівeрситeтoм. Прoєкт рoзвивaвся нa моїх очах, але хочу зазначити, що моя место у ньому дуже скромна. Из-за моєї участі відбувалися лише обговорення, зустрічі та напрацювання спільного бачення.

- Яким чином обговорювалась та була зустрінута ідея Хабу та Роботодрому студентами КПІ?

- Цей проєкт звісно обговорювався зі студентською спільнотою. Мені відомо, що юрфак проводив мозкові штурми. Я вважаю, що всі напрацювання сверху факультеті - це їх спільна, колективна думка. Звісно у такому нестандартному проєкті всі рішення невыгодный можуть бути одразу ідеальними та узгодженими. Проте, це дуже амбітний та нестандартний проєкт, який виходить вслед межі факультету. Спільно з Хабом та Роботодромом створюється ще й смарт-роща як простір для креативної діяльності, який если продовженням екосистеми ФІОТ упрощенно неба. Я знаю як влаштовані такі території в целях творчої креативної роботи, наприклад, в Кремнієвій долині, дескать групи інженерів, програмістів обговорюють свої ідеї й любое це відбувається у дуже неформальній творчій атмосфері. Саме после таким сценарієм відбувається генерація ідей. Хотілося б щоб і в нас також з'явилися така інфраструктура, мол свої ідеї будуть генерувати та обговорювати наші студенти, викладачі, науковці.

Я вважаю, що важливо створити интересах молоді мотивацію залишатися в Україні, працювати та творити саме тогда, а не їхати до інших країн, які, раньше речі, дуже агресивно полюють вслед нашою талановитою молоддю, особливо у сфері ІТ.  

- Чи без- могли б ви докладніше розповісти в чому полягатиме інклюзивність екосистеми ФІОТ? Які умови передбачені про студентів з інвалідністю? Чи реалізується проєкт без участия змін та згідно плану?

- Це взагалі частина культури розвиненого світу - надавати рівні можливості в (видах всіх членів суспільства, в тому числі й чтобы людей з інвалідністю. Ми в Україні, держи жаль, дуже відстаємо від цієї культури, нам венчание багато ще зробити, щоб бути сверху одному рівні з розвинутим світом.

У нас в ММІ (механіко-машинобудівному інституті) вже безвыгодный один рік відбувається навчання студентів з особливими освітніми потребами. Це отнюдь не просте завдання - забезпечити процес інклюзивного навчання, особливо в спеціалізованих технічних лабораторіях, мол студенти працюють зі складною технікою, зі складними технічними конструкціями.

Щодо нашого проєкту, який реалізовується згідно плану, в таком случае він буде максимально інклюзивним і зручним, в тому числі й во (избежание таких студентів. Архітектором цього проєкту передбачені соціальні паркомісця чтобы спеціального транспорту, спеціальні конструкції, які дозволяють проїхати від паркінгу путем патіо до самого Хабу. Получи вході, звісно, буде відповідний площадка. Крім того, у Роботодромі если створено спеціальну лабораторію в (видах розроблення інклюзивних технологій і матеріалів. Долучаючи студентів з інвалідністю, безотлагательно плануємо вивчати їх запити, розробляти та полезно втілювати у життя відповідні технології.

З точки зору інфраструктури, акценти сверху інклюзивне навчання для нас - важливий виклик. Більшість навчальних корпусів і гуртожитків КПІ будувалися ще по (по грибы) радянських часів. Тоді приділяли небагато уваги людям з особливими освітніми потребами. Відповідно, жодних інфраструктурних рішень закладено никак не було. Але зараз, створюючи нові зони, це необхідно враховувати й ми це робимо.

Взагалі, хочу зазначити, що среда ІТ є найбільш сприятливою пользу кого надання можливості реалізації людей з інвалідністю. Потрібні лише розуміння і бажання реалізуватися.

- Чи є ще якісь перспективні ідеї либо проєкти, на кшталт Хабу ФІОТ, які одним духом реалізуються в КПІ?

- Відповідно вплоть до Стратегії розвитку КПІ впредь до 2025 року, Університет започаткував і виконує кортеж важливих програм. Перш следовать все це реформування змісту підготовки кадрів у відповідь получи сучасні запити економіки, суспільства й ринку праці, це оновлення навчально-лабораторної бази та інформатизація Університету, це пришвидшена інтеграція предварительно європейського освітнього простору, програма енергозбереження, підвищення пожежної безпеки, подальший розвиток матеріально-технічної бази та много інших важливих програм. В якості прикладу міг би уставить програму висадження нової паркової зони вздовж вулиці Борщагівської, мол за огорожею довжиною майже кілометр, знаходиться дуже занедбана територія. Сьогодні ця частина нашого кампусу невыгодный може й надалі знаходитися у такому стані. Тому, рішенням конференції трудового колективу Університету схвалено створити спустя некоторое время нову паркову зону. Таким чином, ми хочемо, щоб КПІ був оточений парками з двох боків: одним - вздовж проспекту Перемоги та другим - вздовж вулиці Борщагівської.

Если економічна ситуація в країні покращиться і знову з'отбыть потреба в нових корпусах, їх потім можна если логічно вписати у цю паркову зону.  

Ми плануємо, що следовать 2-3 роки цей проєкт если реалізовано. Тоді й велике забруднення повітря та обсуждение від автівок будуть нейтралізовані цією зеленою зоною, а корпуси будуть відділені зеленою завісою від проїзної частини. Це если наша робота з продовження розбудови інфраструктури проєкту ФІОТ із відкритим лекторієм, внутрішнім двориком та зонами відпочинку. Планів насправді багато, але я хотів разбудить приклад, який наближений поперед проєкту ФІОТу.  

- Чи розраховуєте ви, що проєкт Хабу ФІОТ та Роботодрому перетвориться в магніт с целью молодих людей з усієї країни, які шукають себя в ІТ-галузі? Чи може він стати одним з головних кластерів ІТ-освіти у країні?

Взагалі ФІОТ вже є цим магнітом. Я хочу наголосити, що ще из-за радянських часів кібернетику було започатковано безграмотный в Москві чи Ленінграді (Санкт-Петербурзі), а перш вслед все у Києві, в тому числі й в нашому університеті. Саме в Києві Сергій Олексійович Лебедєв у 1952 році створив третій у світі компутер'ютер - МЕОМ (“малу електронну обчислювальну машину”). Зазначу, що перша у світі обчислювальна механизм була створена в 1945 у США, друга - у 1951 у Великобританії. А третя - тута, в нашій столиці. Продовжувачем справ Лебедєва був Віктор Михайлович Глушков, який започаткував дуже потужну школу кібернетики й саме його бачення розвитку кібернетики було найбільш далекоглядним. Учні Віктора Михайловича Глушкова, члени НАН України Кухтенко, Івахненко, Кунцевич, Пшеничний, Самофалов та інші започаткували в КПІ потужне кібернетичне середовище, центральною частиною якого і став сучасний ФІОТ.

Единым духом нам дуже потрібно подивитись получи и распишись власні підходи у цій галузі, зробити самоідентифікацію та визначитися з питанням “Кого ми готуємо в галузі ІТ і ким хочемо бути?” Чи ми погодимося готувати велику кількість (на)столь(ко) званих “натискачів кнопок”, яким особливо маловыгодный потрібна математика та велика учение? Чи ми хочемо готувати представників вищої ліги – розробників нових рішень і нових програмних систем. Я дуже хочу, щоб ми пам'ятали нашу славну історію і неважный (=маловажный) здавали позиції у цій професії.

Необхідно усвідомлювати, що знання, які без- є базовим і глибокими, швидко застарівають. Тому в університетах з нашою історією і традиціями має розвиватись фундаментальна урок, з якої будуть народжуватися чисельні прикладні результати. Ми пам'ятаємо часи, коль, наприклад, кафедра технічної кібернетики НТУУ КПІ, яку я мав репутация закінчити, виконувала дуже великі проєкти. Зокрема, впровадження систем БЦУ - “безпосереднього цифрового управління” складними виробничими процесами за всьому СРСР. Кафедра займалася автоматизацією складних процесів в авіації, космічних системах, в оборонній промисловості. Корифеї науки будували та досліджували математичні моделі, робили стратегічні розрахунки, а вже молоді дослідники реалізовували проєкти, їздили согласно країні та безпосередньо їх впроваджували сверху великих підприємствах. Особисто мені, ще в статусі аспіранта, а потім наукового співробітника, довелося впроваджувати такі системи в м. Ангарськ (сверху Байкалі), в м. Котлас (на Білому морі), в м. Грозному, в м. Казані, в м. Череповці й в інших куточках Радянського Союзу. Я дуже вдячний своїм вчителям Всеволоду Івановичу Костюку, Віталію Васильовичу Ажогіну, Володимиру Сергійовичу Михалевичу, Олександру Івановичу Кухтенку следовать їх школу та науку, яку вони дали мені в праздник час. Лише на одній нашій кафедрі щорічно захищалися кілька докторів і десятки кандидатів наук. Обсяги фінансування науки однієї лише кафедри технічної кібернетики був співмірним (у перерахунку) з сучасним обсягом фінансування науки усього КПІ.

Окрема сторінка у розвитку кібернетики належить Віктору Михайловичу Глушкову, який заклав дуже широке бачення цієї галузі: штучний інтелект, потужні ЦОД (“центри оброблення даних”), математичну лінгвістику (лінгвістичні роботи лише духом роблять прорив, а Глушков ще тоді побачив її перспективи), розвиток математичних основ кібернетики та інших розділів математики, розвиток елементної бази обчислювальної техніки. Завдяки Глушкову були побудовані заводи в (видах створення елементної бази в Києві (здание “Кристал”), Зеленограді та інших містах Радянського Союзу.

В ті часи існували дві найпотужніші країни світу в галузі кібернетики і обчислювальної техніки - США і СРСР із кібернетичним центром в Києві - вони, конкуруючи між собой, рухали вперед кібернетику і науку в цілому.

Стратегічною помилкою СРСР була відмова від продовження створення великих інтегральних схем після закупівлі IBM 360. Це зупинило розвиток елементної бази, саме hardware, як говориться сьогодні. Але ми можемо розвивати та, у майбутньому, конкурувати в іншій площині - software, математичних основах, прикладних ІТ с целью бізнесу, освіти, медицини та інших застосуваннях.

Дуже безграмотный хочеться втратити ці напрацювання. Тому й необхідно визначитися з тим, куди ми рухаємось далі. І тута не допоможуть міністерства чи ректорати. Локомотивом у цьому має бути бізнес, вітчизняні ІТ-компанії.

В нашій країні такий бізнес вже є. Багато компаній прориваються держи зовнішні ринки розробників. Вони вже маловыгодный просто «аутсорсери», яким спускають замовлення іноземні компанії. Є цілий шпалеры компаній, які вже займають свою нішу получи світових «продуктових» ринках. Якраз вони мають бути цим локомотивом. Вони за один присест мають міцні позиції, але лише рядом умові, якщо в них если потужний людський ресурс, вони зможуть й надалі конкурувати у світі. Це виклик. Интересах молодих айтішників дуже важливо усвідомити: чи вони обирають короткостроковий термін професійної діяльності – швидкі, але малі гроші - малі цілі, аль довгостроковий термін на до сей поры життя - великі цілі з широким фундаментальним мисленням та розумінням потреби у потужному освітньо-науковому фундаменті, свої сміливі, проривні стартапи, власні успішні компанії.

Тільки в комунікації з такими компаніями можна з'ясувати, які саме компоненти знань священнодействие закладати у навчальний процес. Наприклад, чи потрібна дійсно складна математика? Чи потрібно получай неї витрачати свій период? Чи краще швидко навчитися якимось простим, операційним речам? А що если потім? Тому нам всім потрібно сідати ради стіл з великими ІТ-компаніями, опрацьовувати з ними спільну філософію, спільне бачення подальшого розвитку та напрямку освіти, як органічної складової великого інтелектуального бізнесу. І лише після цього кожен студиозус матиме можливість приймати своє усвідомлене рішення: яким шляхом і поперед яких цілей йому рухатися далі. Хотілося б, щоб створювана ІТ екосистема ФІОТ стала успішним майданчиком угоду кому) напрацювання такого бачення.

Категория: Новости-Tech